А точніше, країна, у якій ну практично ВСЕ державне функціонування здійснюється через оте причинне місце і до нього ж таки зводиться. Починаючи від Найбільшого дупоносця, не обминаючи жодної з дуп, до нього наближених, і, закінчуючи невеличкими і незначними, але досить ефективними дупцями «на місцях» (хоча чомусь ніхто і не запитує, на чиїх, власне, вони місцях?).
( трохи ще )
- Location:в неділі
- Mood:
annoyed
З розмови в автобусі:
- Что ты делаешь?
- Читаю.
- Книжки, что ли?
- Location:десь таки тут
- Mood:
chipper
Коли сидиться тихо і безпечно ніччю вихідного дня, можна малювати картини олійними фарбами трав’яних тонів, перечитувати споконвічних і довічних класиків у грубезних томах, розглядати давні фото, на яких і світле майбутнє, і чіткі перспективи, або викликати дух Параджанова і не дивуватися, якщо навколо почнуть падати яблука просто зі стелі чи зашелестять сторінками книжки, дрібно-дрібно і радісно від самої Присутності.
- Mood:
contemplative - Music:... ... ...
Месседж принаймні був би почутим.
- Mood:
frustrated
- Mood: contemplative
Безлюдно - це, все ж, позитивно.
От де гола естетика!
Єврейське кладовище у Чернівцях.
Євреї, ви феноменальні.
- Music:"Відшукування причетного"
Василь Стус. Зі збірки "Веселий цвинтар".
Біля метро "Хрещатик"
щоранку зупиняється
дитячий візок.
Двірничка вибирає з чавунних урн
накиданий мотлох —
старі газети, ганчір'я,
коробки з-під сірників, недокурки,
навантажить ними візок
і сквером каштанів рушає далі.
А сьогодні, напередодні свята,
вона вбрала найкращу спідницю з сатину,
новенькі черевики й фуфайку,
навіть візок прикрасила
штучними квітами з поролону.
Усмішка і задума на її обличчі
творить рівновагу щастя.
········································
Рятуючись од сумнівів,
б'ю телеграму собі самому:
вчасколивесьрадянськийнарод
івсепрогресивнелюдствоготується
гіднозустрітичерговийз'їздкпрс
бажаю тобі великих успіхів,
щиро заздрю, що ось уже тридцять років
ти живеш у найщасливішій у світі країні.
Але й після цього досада не минає.
Тоді я примушую себе пригадати,
що міжнародня обстановка
сьогодні складна, як ніколи,
і заспокоююсь.
- Location:в далеких вісімдесятих
El candidato a Presidente y, lo que es peor, el candidato real (no tiene nada que ver con la aristocracia, ¡por favor, hombre!) se ha equivocado en su discurso ante el electorado. Se ha permitido algo más que estos estúpidos pero graciosos errores con los malditos apellidos de los malditos escritores, que no se le dan y no se le quedan en la memoria durante más tiempo que dura el discurso leído del papelito y escrito por los malditos speechwriters. Porque ¿qué costumbre es ésta de demostrar la erudición y educación que uno no tiene?
Y no sería nada si no fuera por confundir los conceptos de "genocidio" y de "reserva genética" (llamando al público: "los mejores genocidios"). Ya... como los dos tienen la misma raíz deben significar casi lo mismo. Ya por sí solo el error es vergonzoso para cualquiera de inteligencia media (por no decir muuuuy media), pero peligroso para uno que pretende gobernar a millones de ciudadanos. Después de todo esto quiero creer que de verdad: SÓLO SE HA EQUIVOCADO.
Como se dice: " si no sabes cuál es la diferencia entre un pene y una silla, ¡ten cuidado donde te sientas!".
Transcribiré literalmente:
- !Aquí se han reunido los mejores genocidios del país! -con solemnidad empieza el glorioso Candidato.
- No genocidios, sino reserva genética -le soplan sus ayudantes.
- Sí, sí, y la reserva también -no se pierde el Candidato, seguramente alegrándose de su ingeniosidad.
En los momentos como éste no sabes si llorar o reír; la Virgen santa..
- Location:під враженням
- Mood:
cynical
Profile
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=91.6)
popoluca- popoluca
- El Blog de Isidoro
Syndicate
