?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

про Місто. СЕГОВІЯ


СеговіяСеговія. Місто, що належить до автономної області Кастилія й Леон, столиця однойменної провінції. У 1985 році старе місто Сеговії та її акведук були внесені ЮНЕСКО до Списку світової спадщини. панорама міста

 

ІСТОРІЯ КОРОТКО

Назва міста має кельтиберське походження, його перші жителі визначали її як Segobriga, корінь, що містить у собі поняття «Sego» («перемога») та суфікс –briga (що має значення «місто», «фортеця»), тобто «Місто перемоги», або «Переможне місто».

Сеговія – місто з довгою історією: деякі кам’яні зооморфні скульптури підтверджують давні кельтиберські корені, незрівнянний акведук та інші пам’ятки тієї ж епохи – її інтеграцію в Римській імперії, а вестготські некрополі поблизу міста – присутність германських племен. Відсутність археологічних свідчень мусульманської архітектури і побуту та наявність одного з найбагатших у Європі ансамблів романських церков є основою тези, що місто було облишене жителями після ісламського завоювання і знову заселене наприкінці ХІ століття християнами з півночі півострова. Завершальний період Середньовіччя  був зоряним часом для Сеговії: нею була колонізована обширна територія, вона була місцем іудейської Ради (альхами), заклала фундамент для потужної суконної промисловості, що досягне розквіту у подальші віки, зазнала архітектурного розвитку у формі готичного мистецтва, була містом, де розташовувався двір королів з дому Трастамара, і, врешті, саме її жителі 13 грудня 1474 року проголосили Ісабель Королевою Кастилії.
вхід до єврейської частини містаодна з центральних площ

Сім’ї аристократів і фабриканти сукна впродовж XVI і XVII століть суперничали у будівництві міських палаців, на яких ще досі практично недоторканими лишаються геральдичні щити.

Але поразка кастильських міст у Війні общин (Guerra de las Comunidades), у якій провідну роль відігравали сеговійці на чолі з капітаном Хуаном Браво, та зміщення економічного центру країни на південь внаслідок відкриття Америки поступово спричинили занепад міста, який не могли стримати навіть королівські потуги у вигляді будівництва нових королівських палаців (приміром, палац Ріофріо або палац Ла Гранха де Сан Ільдефонсо) на підступах до міста, чи то встановлення у Сеговії Академії артилерії (до речі, першої в Іспанії військової академії). У ХVІІІ столітті були спроби відродити колишню економічну міць міста (відкриття Королівської Сеговійської компанії вовняних мануфактур), але вони не увінчалися успіхом, населення не сягало і цифри у 10 тисяч жителів. Аж поки у 19 столітті поступово не почала налагоджуватися демографічна ситуація і надалі місто лише зростало, процес, що триває і до сьогодні.

КУЛЬТУРА-АРХІТЕКТУРА

 

У межах старого міста у дуже пристойному стані збереглося різноманіття будівель, як релігійного, так і цивільного призначення. Серед них варто відзначити:

 

АКВЕДУК. Безперечно, одна з найвизначніших памяток старовини. Велична конструкція, що  сповна увіковічує інженерний геній Римської імперії. Дослідникам невідома точна дата його будівництва, але вважається, що це могло бути І ст. чи початок ІІ ст. н. е. При будівництві були використані 20 400 гранітних блоків, що поєднуються між собою без жодного будівельного розчину, лише завдяки точним інженерним розрахункам у поєднанні каменів. Аркова конструкція має довжину 728 м, повна довжина акведуку (від річки на Сьєррі де Ґуадаррама) складає 17 км, налічує 166 арок і в найвищому місці сягає 28,10 м (площа Асоґехо). Одним словом, вражаюче!
АкведукАкведук зблизькавечірнєпочаток наземної частини акведука
АЛЬКАСАР. Палац, що вгніздився на скелі між двома річками, є одним із символів міста. Точна дата його будівництва невідома, але вважається, що він був побудований ще римлянами, а у наступні віки використовувася усіма народами і владами, що лишалися у Сеговії, розбудовуючи і модернізуючи його кожен на свій лад. Збудований як військова фортеця у Середні віки почав використовуватися як королівська резиденція. Які тільки королі не ступали своєю королівською ногою по алькасарських залах: Санчо IV, Фернандо IV, Альфонсо XI, Дон Педро Жорстокий, Хуан I, Енріке III, Хуан II, Енріке IV, Католицькі королі  Фернандо та Ісабель, Карлос I, Феліпе II, Феліпе III та Карлос IIІ. Саме з сеговійського Алькасару вирушила Ісабель на коронацію на Головній площі Сеговії.
АлькасарАлькасар туманнийтой самий Алькасар. здалеку
СОБОР СВЯТОЇ МАРІЇ. Цей собор був останнім готичним собором, побудованим в Іспанії. Збудований між 1525 – 1684 рр. Розташовується на найвищому місці старого міста у колишньому єврейському кварталі. Це не перший сеговійський собор. Перший був збудований у романському стилі у далекому ХІІ ст., але у Війні общин будівля значно постраждала, внаслідок чого було вирішено збудувати новий собор замість трудоємкої реставрації попереднього. Вражають розміри сучасного собору: 105 м у довжину, 50 м у ширину, висота найвищого нефу – 33 м, а висота вежі – 88 м. До речі, початково вежа сягала висоти 100 метрів, але у 1612 р. в неї влучила блискавка і „зрізала” її на 12 метрів. Собор Святої Марії вважається шедевром баско-кастильської готики і заслужено вважається!! Собор надзвичайний! Варто побачити.
Собор вденьСобор поночілий
РОМАНСЬКІ ЦЕРКВИ. У місті збереглася значна кількість романських церков ХІІ – ХІІІ століття, як кам’яних, так і цегляних. Серед них варто відзначити церкви: святого Естебана (San Esteban), святого Мільяна (San Millán), святого Мартіна (San Martín), Святої Трійці (La Santísima Trinidad), святого Андреса (San Andrés), святого Климента (San Clemente), Правдивого Хреста (La Vera Cruz) тощо.

МІСЬКІ МУРИ. Мури міста існували вже тоді, коли Альфонсо VI Кастильський визволив місто від арабів (бл. ХІ ст.), але він наказав розширити їх, внаслідок чого вони досягли довжини у 3 км, маючи також пять парадних входів. До нашого часу вижили тільки три з них. В основному, мури будувалися з гранітних плит, хоча також були використані кам’яні надгробки з римського некрополю. Варто зазначити, що Сеговія є одним з трьох іспанських міст, чиї міські мури збережені у цілості на всьому периметрі. Інші два – це Авіла та Луґо.
дуже туманні мури

МАЛОВІДОМІ ФАКТИ

 

До недавнього часу, дзвонар, що працював у Соборі, жив у самій його вежі.

 

Під час прогулянки містом, над входами до деяких будинків неважко запримітити геральдичні щити дещо дивного вигляду, а саме без символів та зображень, тобто цілком порожні. Це пояснюється тим, що у тих будинках жили сімї, які під час Війни общин підтримали сеговійця Хуана Браво, керівника повстання. Повстання завершилося його поразкою, і аристократичні роди, що потерпіли поразку разом з ним, мали понести покарання таким способом.


Над однією з романських церков Сеговії побудований будинок, житло власника церкви, що володів нею на початку ХХ ст.
 


Сграфіто – типовий для провінції Сеговії спосіб обробки фасадів. Вважається, що початки його принесли араби у час свого панування в місті. Йдеться про рельєфне відкриття глибших шарів стіни будинку за певним візерунком. Для Сеговії характерний геометричний візерунок, і важко знайти у місті будинки з однаковим малюнком, деякі фасади мають на собі декілька різних оформлень, приміром, у
Casa de las Cadenas можемо знайти аж 14 різних візерунків. У часи Середньовіччя багаті власники влштовували між собою щось на зразок прихованого змагання в оформленні будинків, внутрішніх двориків та навіть і самих інтер’єрів.

 

Багато хто запитує себе, чому черепиця на переважній кількості будинків Сеговії викладена іншим боком, порівняно з традиційним. Пояснення цієї загадки ось у чому: в давнину при будівництві на дощану основу даху накладався глиняний шар, а вже на нього власне черепиця. Коли ішов дощ, глина набрякала, перешкоджаючи воді шлях до житла. Сам же спосіб кладки черепиці, вважалося, гарантував більш тривале використання даху, оскільки таким чином черепиця не відривалася від вітру, не сповзала через дощ, а також не дозволяла птахам будувати гнізда в самому даху, відповідно, не потрібно було часто замінювати пошкоджені частини даху.


У сеговійському кармелітському монастирі похований Сан Хуан де ла Крус, один з найвідоміших поетів-містиків ХVI століття, беатифікований та канонізований у ХVIІ-ХVIІІ століттях.


Comments

( 1 глагол — Глаголити/Manifestarse )
(Deleted comment)
popoluca
05 лютий 2012 18:06 (UTC)
Re: Отличный блог!
Дякую! Приємно ))
( 1 глагол — Глаголити/Manifestarse )